підсумки та плани

От і наступив новий 2012 рік. План на 2011 виявився виконаним на чверть. It's a pity. Тепер у мене план поменше - вдвічі менше за попередній та більш реальний. Але про все по порядку.

Підсумки минулого року.

Рік видався не дуже діяльним та напруженим. Але я знайшла роботу. Зарплатня, звісно, мізерна, зате з офіційним працевлаштуванням, як-не-як. Купила собі нетбук на зароблені гроші. Пішла на йогу. Відмітила повноліття у ресторації з подружками. Отримала п'ятірку за свою першу курсову. Почала перекладати з німецької. Відвідала Львів, Тернопіль. Виступила на міжнародній конференції в альма-матер. Ніби-то не так вже й погано. Що ще? Chyba wszystko. А, закінчила курси польської мови, склала німецьку на А2, закінчила муз. школу in the long run. І там ще якийсь дріб'язок.

План на 2012:

1. скласти німецьку на В1 (Ctrl+C, Ctrl+V з попереднього плану. нєнуашо, мені теж хочеться поїхати влітку на батьківщину Гете. і не в якості няні, а мову апдейтати)
2. виступити на конференції в ДНУ (хоча б на одній. просто така амбіція, ніц важливого)
3. опублікувати статтю про постмодернізм (тобто написати, відкоригувати, надрукувати)
4. опублікувати переклади (тобто доперекладати, оформити, відіслати)
5. з'їздити на львівський Форум (але так, щоб цього року точно)
6. відкласти певну суму грошей на омріяний маґістеріум
Cum Deo, so to say.

защита сегодня

взяла автограф у Жадана)

Сьогодні була на презентації авдіокниги перекладів Мілоша. А перед тим - читала в бібліотеці "Поневолений розум". А ще до того - відвідала йогу.
Зрозуміла, чому осіння дискусія про нього називалась "Уроки Мілоша..". Бо в нього дійсно є чому навчитись.
Навчилась.

Інтелектуальний нон-стоп "Авторська курсова за 2 ночі" оголошую відкритим.

Біла мавпа. М. Ірчан

Так давно шукала, виявилось, було під самим носом. Цей рік раз у раз дає мені багато того, про що я давно мріяла.
Цитую Ірчана:

• Не бійся закону, бійся судді. Закон лиш обруч. Нагнеш, куди захочеш. І обійдеш, як треба.
• Щастя не покажеш, ані перекажеш
• Коли людині полічені години, хіба стане вона цікавитись здоровям її бабусі?
• Жінка сміється, коли може, а плаче, як сама захоче.
• Майбутнє належить тому, хто знає, як чекати.

Купа справ, ніц не зроблено, пів на дванадцяту, а я читаю Ірчана..

жалкування

Час іде, навантаження не спадає. Ще місяць, і цей рік відійде у минуле, в забуття. На мне чекають курсова, дебати, виступ, постмодерн, культура мовлення і Керролл. Але найперш хотілося б виспатись, одужати та провести відкрите заняття в дит. садку. І після усього цього не здохнути.
Навчання перетворилось на перегони на виживаня. Змагання на витримку. На безкінечну метушню.

Коли нарешті будуть канікули??

за вечір

Прочитала "Доктор Серафікус" В. Домонтовича. Ділюсь купками слів, які мені сподобались:

L. Uhland 'Herbstlied'

ОСІННЯ  ПІСНЯ

Де серед бляклого бузку

Ворушить вітер мертве листя,

Давайте, браття, до ладу,

Влаштуєм святкування пишне.

Рядами кубки ми підіймем

До сонця хмурого угору

І радістю, що швидко лине,

Освятим наш суворий хор.

Хто хвилею веселою

Підносив кубки догори,

Коли зелену галерею

Спів хору геть заполонив,

Коли луги вверх піднесли

Поля святково чарівні,

Хто, щоб віддати похвали,

Творцю природи, йшов туди.

Хто в сяйві місяця ходив

З коханою на самоті,

В любові клятву приносив

До мерехтіння свят-зорі,

Що до тьмяного сонця має

Бокал свій підносить,

Те кожна втіха вимагає

У меланхолії щомить.

Коли одного з друзів враз

Лиха година забере,

Як за собою хтось із нас

Зачинить тихий склеп,

Тоді затихнемо, як ті

Зірки в височині,

Привітний образ юності

Примариться мені.

(Переклад О.Зеленської)