надмірні дні

Вчора вимкнули світло і у мене з*явився привід згадати про читання. Дочитала "Непрості" Прохаська. Доволі екзотично. Мені ще сподобалась "ФМ Галичина". Це один з творів, що їх можна перечитувати скільки завгодно і коли завгодно. У цьому списку ще "Місто" Підмогильного, майже весь Домонтович, оповідання Кобилянської, вірші Маланюка і ще щось, може.

Перевага Прохаська в тому, що його можна читати без закладки: відкриваєш навмання і читаєш, доки очі не заболять. Текст хочеться цитувати майже повністю. Під кінець зустрілась така фраза:

"Спати - видовжувати час на півжиття"

Почала читати Достоєвського. Літо довге, читання багато.

Ну а найголовніша новина - закінчення практики. Всю ніч сьогодні готувала звіт. А завтра, може, на дачу.

Номери сторінок тексту, поруч - час закінчення перекладу

От що мене днями вразило - сивий Мєладзе. М*яко кажучи, сивина йому не пасує.