Success demands paranoia (c) Wyatt

Finished reading "Paranoia".
Not actually my cup of tea but still pretty captivating.
The film adaptation with Gary Oldman will be released on August, 19.

Папку "Входящие" проверяй почаще

Якось почула історію про те, як студент філософії прочитав Ніцше і... зійшов з розуму. Декілька років мені було цікаво - як таке можливо: прочитати книгу і збожеволіти.
Тепер знаю.
Це страшно. Як відкриваєш книгу і перечитуєш свої думки. І навіть не можеш щось процитувати, бо цитувати треба все. Це все, що ти пережив, передумав, перехворів, уявляв, розвивав... Читаєш у незнайомій книзі свої думки. Не дослівно, а "допочуттєво", якщо дозволите мені такий оказіоналізм.
______

Багато змінилось, довго не писала. Згадуючи себе декілька років (навіть декілька місяців) тому, не можу повірити, що то була я. Час більше не спливає. Він тане, як останній сніг у березні. Якийсь транс, буддистський спокій.
_______

Чеслав Мілош. "Придорожній песик".

День стрічок та бубонців

Літо спливає. Вирішила влаштувати собі свято. Вчора прочитала "Кілер" Любки. Надихнуло. Оповідання про Толіка Майданського з його фразою "Так ми Україну не побудуємо" - просто супер. 

книжкове

Як би я хотіла жити в Києві, щоб працювати в бібліотеці Вернадського...

Вольтер у перекладі Підмогильного... Що може бути краще?..









До речі, прийшли мої підручники з видавництва "Знання". Те, що треба.

Я, Богдан

Днями завітала до улюблених книжкових крамниць, накупила різних цікавинок. "Ловець у житі" вже прочитала, зараз читаю "Я, Богдан".

Загребельний неймовірно пише. Роки два тому прочитала "Диво" і "Роксолану". Просто шедеври. Його проза ніби огортає мене, заколисує і водночас переносить далеко-далеко. Ви скажете, що будь-яка книга переносить у певний часопростір. Але в нього не так. Читаючи про Роксолану, навколо мене виростає Стамбул, я чую його гомін, бачу розкошні палаци. Зараз я ніби живу в XVII ст.: переживаю трагічні події, чую плач жінок і дітей, бачу пожежі, панську сваволю. Його треба читати повільно, занурюючись у текст, виписуючи цитати. Іноді він дає такі порівняння або описи, що я просто мушу зупинитись. Обдумати, розкласти на деталі, зібрати в ціле, глибше відчути, фантазувати. Щоб цей образ надовго лишився в моїй уяві. Мабуть, зайве говорити якого Богдана я весь час згадую в ролі Хмельницького. А я так і не потрапила на жодну його виставу.
Шкода говорити!

Gleichschaltung. Authoritarian Consolidation in Ukraine 2010-2012

Ура, прийшла моя книжечка!

Почитаю на дачі, як повернусь - поділюсь враженнями =)

читаю

Дочитала ідіота, прочитала на дачі "Аліна і Костомаров" Домонтовича, другу "Книгу спостережень" Маланюка, вчора по поверненню - "Камінний господар" Українки.

Маланюк як завжди радує. Зацікавив мене історією.

Ось-ось прийде моя "Gleichschaltung. Authoritarian Consolidation in Ukraine" Рябчука. Вже недочекаюсь=)

А поки - читаю Поліанну.

Коли я знаю, що симпатичний мені персонаж книги помирає в кінці, я просто не дочитую до цього моменту. Тоді в моїй уяві він залишається живим.

надмірні дні

Вчора вимкнули світло і у мене з*явився привід згадати про читання. Дочитала "Непрості" Прохаська. Доволі екзотично. Мені ще сподобалась "ФМ Галичина". Це один з творів, що їх можна перечитувати скільки завгодно і коли завгодно. У цьому списку ще "Місто" Підмогильного, майже весь Домонтович, оповідання Кобилянської, вірші Маланюка і ще щось, може.

Перевага Прохаська в тому, що його можна читати без закладки: відкриваєш навмання і читаєш, доки очі не заболять. Текст хочеться цитувати майже повністю. Під кінець зустрілась така фраза:

"Спати - видовжувати час на півжиття"

Почала читати Достоєвського. Літо довге, читання багато.

Ну а найголовніша новина - закінчення практики. Всю ніч сьогодні готувала звіт. А завтра, може, на дачу.

Номери сторінок тексту, поруч - час закінчення перекладу

От що мене днями вразило - сивий Мєладзе. М*яко кажучи, сивина йому не пасує. 

Szymborska

Про людей і котів Микола Рябчук

Umrzeć - tego nie robi się kotu.
Bo co ma począć kot
w pustym mieszkaniu.
Wdrapywać się na ściany.
Ocierać między meblami.
Nic niby tu nie zmienione,
a jednak pozamieniane.
Niby nie przesunięte,
a jednak porozsuwane.
I wieczorami lampa już nie świeci.
Słychać kroki na schodach,
ale to nie te.
Ręka, co kładzie rybę na talerzyk,
także nie ta, co kładła.

Coś się tu nie zaczyna
w swojej zwykłej porze.
Coś się tu nie odbywa
jak powinno.
Ktoś tutaj był i był,
a potem nagle zniknął
i uporczywie go nie ma.

Do wszystkich szaf się zajrzało.
Przez półki przebiegło.
Wcisnęło się pod dywan i sprawdziło.
Nawet złamało zakaz
i rozrzuciło papiery.
Co więcej jest do zrobienia.
Spać i czekać.

Niech no on tylko wróci,
niech no się pokaże.
Już on się dowie,
że tak z kotem nie można.
Będzie się szło w jego stronę
jakby się wcale nie chciało,
pomalutku,
na bardzo obrażonych łapach.

I żadnych skoków pisków na początek.

Біла мавпа. М. Ірчан

Так давно шукала, виявилось, було під самим носом. Цей рік раз у раз дає мені багато того, про що я давно мріяла.
Цитую Ірчана:

• Не бійся закону, бійся судді. Закон лиш обруч. Нагнеш, куди захочеш. І обійдеш, як треба.
• Щастя не покажеш, ані перекажеш
• Коли людині полічені години, хіба стане вона цікавитись здоровям її бабусі?
• Жінка сміється, коли може, а плаче, як сама захоче.
• Майбутнє належить тому, хто знає, як чекати.

Купа справ, ніц не зроблено, пів на дванадцяту, а я читаю Ірчана..

за вечір

Прочитала "Доктор Серафікус" В. Домонтовича. Ділюсь купками слів, які мені сподобались:

Houston, we've got a problem...

Мне снились в жизни сны, которые потом оставались со мной навсегда и меняли мой образ мыслей: они входили в меня постепенно, проникая насквозь, как смешиваются вода с вином, и меняли цвет моих мыслей.

"Грозовой перевал" пер. Н. Вольпин.


Завтра начало учебного года. С Богом.

recreational readind

Recently I've finished reading espionage novel "Tinker, Tailor, Soldier, Spy" by John le Carré. Earlier I'd read another page-turner by this author - "A Murder of Quality". I got into it in no time. Very compelling. Both.

I'm sure the movie is gripping from start to finish.
*looking forward to the premiere*

Meanwhile, let me share with you some quotes from the book:



To possess another language is to possess another soul  
(supposedly by Charles the Fifth)

Amazing what people will tell you if it gives them a chance of showing off their languages  XD

To recognise failure is to live with it
A service that did not struggle did not survive    

An artist is a bloke who can hold two fundamentally opposing views and still function (Scott Fitzgerald)
 

Too much wampum not good for braves (Red Indian joke)

The more you pay for it, the less inclined you are to doubt it

поточне

У Нікополі знайшла "Володар Мух" у перекладі Соломії. Прочитала, забрала додому. Сподобалось все - ідея, сюжет, наратив. Перекладено дуже гарно. Просто пречудово. Рекомендую.

Так тепер влаштовані мої книжки. Зліва від ведмедика - Керолл з двома перекладами.У нижньому лівому куті - трилогія Старицького, випуск 1963 року.
Обожнюю =)

Прочитала "Грозовой перевал". Нет слов. Это настолько печально, мой мозг был вынесен полностью. Вся проблема в том, что детей мало лупили в детстве. Одних - мало, других - много. Впечатление, как будто автор писала и не знала уже как героям жизнь усложнить.

i'm out

Закончилась практика, а радости не прибавилось. Настроение скверное. Глаза болят. Слушаю The Jupiter Quartet, классика на би-би-си. Недавно на даче прочитала "Да, господин министр". В след. раз выпишу оттуда умные мысли.

Альбина, держу кулаки! Тебе обязательно повезёт! Они просто вынуждены открыть её, иначе им же дороже будет ;)))

робоче

Знайшла книгу, яку привезла зі Львова. Вірші Уланда, його перший том із серії Meyers Klassiker-Ausgaben.
Почала перекладати. Не можу сказати, що розбирати готичний шрифт дуже приємно, але в цілому - цікаво.
Сен-Сансу теж наразі не пощастило - почала розбирати рондо-капрічіозо.

Обожнюю літні канікули =)

Вчора прочитала "Листи з Києва" Соломії. Закінчується оптимістично: "Де є рух, є якась надія". Дуже її люблю.
Сьогодні була на концерті - вразило рондо-капрічіозо Сен-Санса. Хочу зіграти.

О, всемогутній СпанчБоб, не дай мені пробайдикувати ці вихідні, бо матимемо захист робіт у понеділок.

Роксолана

Почала читати Загребельного. Worth reading. Сподобались такі цитати:

• У Стамбулі розбазікують лише дурні. Справжні люди мають мовчати. Робити своє без галасу. Людину взагалі не чують і не знають. Надто в такому місті, де промовляє історія.
• Людина з владою у руках відрізняється від звичайної так само, як збройний від беззбройного.
• Велич людини - у спокої, а спокій - у терпеливості й повільності.
• Може, коли ти вже не маєш не тільки власної сорочки на тілі, а й надій, то тоді ти найбезтурботніша людина на світі. 
• Любов, молитва і війна починаються завжди прекрасно. А кінчаються?
• Любов мудрість і птахи не знають вітчизни. Вони перелітні і всюдисущі, як туга і розпука.
• Жінки народжені для суперництва, а не для дружби. (завжди це відчувала)

Цікаво читати оповіді, в які вплітаються роздуми і філософські умовиводи.
"Найнехарактерним" і тому незрозумілим став такий:
"Ми існуємо лише доти, поки ми, з*єднуючись невпинно з усім, що нас оточує, водночас відокремлені від цього оболонкою свого тіла і неповторністю духу".
Чи не є це тим "самособоюнаповненням" у гармонії з оточуючим світом"?

Думається.
Гармонія.

Один день до універа, а я й за холодну воду не бралась. 
Така своєрідна гармонія: на кухні, з книжкою і з чашкою чаю з молоком.
:)