omg!!

мій переклад!!

надмірні дні

Вчора вимкнули світло і у мене з*явився привід згадати про читання. Дочитала "Непрості" Прохаська. Доволі екзотично. Мені ще сподобалась "ФМ Галичина". Це один з творів, що їх можна перечитувати скільки завгодно і коли завгодно. У цьому списку ще "Місто" Підмогильного, майже весь Домонтович, оповідання Кобилянської, вірші Маланюка і ще щось, може.

Перевага Прохаська в тому, що його можна читати без закладки: відкриваєш навмання і читаєш, доки очі не заболять. Текст хочеться цитувати майже повністю. Під кінець зустрілась така фраза:

"Спати - видовжувати час на півжиття"

Почала читати Достоєвського. Літо довге, читання багато.

Ну а найголовніша новина - закінчення практики. Всю ніч сьогодні готувала звіт. А завтра, може, на дачу.

Номери сторінок тексту, поруч - час закінчення перекладу

От що мене днями вразило - сивий Мєладзе. М*яко кажучи, сивина йому не пасує. 

summertime sadness

Пройшла половина практики. Нове літо - нова меланхолія. Зате з*явився вільний час. Відпочиваю досхочу.

Я знову почала бігати. Кожного разу на одну пісню довше. І знов таки почала худнути. Зелений чай, пластівці, багато води.

Вчора довго не могла заснути. У голову лізли химерні думки, спогади. Зрозуміла одне - я ніколи не поїду з України. Нащо мені чужа країна та чужа мова, як у мене є своє?
А ще, я знаю, що мої діди були козаками. З Чернігова.

Під час практики виникло багато питань. Мені в бібліотеці мого транспортного універу кажуть: "Хто вам сказал, што єсть учєбнікі по вагонам на украінскам?" Як на мене, це не ок. Ми перекладаємо про автозчеплення СА-3. Російською - є все. Українською - нічогісінько. Найстрашніше, що всі "вагонні" спеціалісти - російськомовні. Навіть немає до кого звернутись. А питання, звісно, є. Зараз описувати лінь, може трохи згодом...