Час від часу прочитую по розділу "Синхронный перевод" Ширяєва. Є над чим подумати. От наприклад, я завжди знала, що він являє собою сприйняття мовлення оратора і одночасний процес перекладу. Тобто думаєш, слухаєш і кажеш одночасно. При спокійному темпі начитки оригінального тексту є час для того, щоб перекласти і не випустити з уваги подальшу лінію нарації. А при швидкому? Немає.
Автор у кінці наводить приклади тренувальних вправ, які, проте, вимагають особливих підготувань і технічних установ. Їх ще треба пошукати. Я ні в якому разі не хочу вступити в конфронтацію з паном Ширяєвим, але беручи до уваги, те, що вищезгадане видання орієнтовано на високопрофесійний підхід до навчання і видане воно 30 років тому, думається мені, що на початковому етапі треба використовувати трохи інші вправи.
Про деякі з них згадує пан Мірам, викладач КІМВ, у книзі "Профессия: переводчик".
Слухаєш незнайомий текст (по радіо, наприклад) і рахуєш кожне друге речення. Вголос кажеш "друге речення". Потім кожне п*яте, далі - кожне сьоме.
Ще я пам*ятаю десь читала, що можна повторювати кожне третє слово або кожне дієслово. Зауважу, що в англійській мові мені було легше повторювати кожне дієслово, аніж кожне друге слово. Бо навіть при розміреному темпі мовлення маленькі сполучники і артиклі дуже збивають. А місце дієслова в реченні є фіксованим. До того ж, дієслово - не кожне третє.
Крім того, в процесі навчання може допомогти скоропис. Слухаючи новини, тезисно записувати де що відбулось мовою перекладу. Наприклад, "Єгипет - акції протеста" (прочитано теж у Мірама).
Чому мені про все це подумалось? Слухаю радіо ВВС. Вирішила трохи потренуватись.
До речі, там ще непогані класичні твори транслюють. Сьогодні дуже сподобався концерт Елгара для скрипки. Такі, от, коротше, пироги.
Домовилась сьогодні за прослуховування, тому зараз трохи пограю, поки не пізно.
Немає коментарів:
Дописати коментар