Завтра перший день третього курсу. Це неймовірно. Я досі живу в 2010. Події ніби відбуваються без мого дозволу та усвідомлення. Час спливає. Наче повз мене.
Звісно, завжди є чому порадіти. На даний момент збірка Мілоша - це найвдаліше витрачені мною гроші. Моя нова настільна книга. Якщо таргани починають революцію в моїй голові, мені достатньо почитати Мілоша, щоб попуститись і йти далі.
Сьогодні вивезла книжки з дачі. Робота в моїй літній резиденції офіційно скінчилась :)
Літо пройшло в музиці, на дачі, з книжками, швидко. Похвалитись нічим. Зате за тиждень поїду на Форум. Не знаю чим обернеться для мене ця подорож. Варіантів два. "Либо это будет прискорбно, либо это будет прекрасно". Якомога старанніше намагаюсь остаточно перейти на українську. Останній час у мене або підвищений ентузіазм, хочеться щось робити, кудись бігти, або повне буддистське умиротворення.
Нещодавно передивлялась власні "архіви". Знайшла питання: назвіть свої три мрії. Задумалась і вкотре згадала головний стимул до роботи - (обережно, пафос)- хочу забезпечити гідне життя для своїх майбутніх дітей. Все інше на цьому тлі "просто меркнет и бледнеет".
Поки все. Надобраніч.
Немає коментарів:
Дописати коментар